Нагороди Ради Європи

Історично-географічний нарис

 Харків - одне з історичних міст України, входить до складу Ліги історичних міст. Його заснування відноситься до середини XVII ст., але ще в 7-8 сторіччях у сучасних межах міста знаходився укріплений форпост Київської Русі - місто Донець (відоме і по літописах, і по "Слову про полк Ігоревий").
    Історична спадщина міста містить у собі велику кількість пам'ятників різних століть. Особливо багате місто архітектурними визначними пам'ятками ХІХ-ХХст.ст., але є видатні спорудження і більш раннього періоду (Покровський і Успенський собори, старий будинок університету й ін.). Найбільш повно представлено два напрямки - модерн і конструктивізм. У Харкові знаходяться 7 державних музеїв (історичний, художній, природи при Національному університеті, літератури й ін.). Десятки музеїв створені на суспільних засадах. Серед пам'ятників монументальної архітектури привертають до себе увагу один із кращих пам'ятників Т.Г. Шевченку, пам'ятник В.М. Каразіну й ін.
    До числа культурної спадщини міста відносяться бібліотеки й інші книжкові й архівні зібрання. Серед них фундаментальна бібліотека ім. В.Г. Короленка (одна з найбільших в Україні) і бібліотека Харківського національного університету.
    Чималу історико-архітектурну цінність представляють сади і парки (серед них найстаріший в Україні університетський ботанічний сад, Лісопарк, комплекс Меморіалу Слави).
    З Харковом пов'язане життя і діяльність багатьох видатних діячів української і російської культури (Г.С. Сковороди, Х.Д. Алчевської, А.С. Макаренка, І.І. Мечникова, М.В. Лисенка й ін.). Є меморіальні квартири, на багатьох будинках є меморіальні і пам'ятні дошки.
    Значний інтерес представляють пам'ятники технічної думки (найстаріша в Україні обсерваторія й ін.).
    По числу пам'ятників, пам'ятників мистецтва, іншим визначним пам'яткам Харків займає друге після Києва місце в Україні, у його музеях зберігаються сотні тисяч документальних матеріалів минулого, у тому числі унікальні, що мають загальнонаціональне значення.

 

ХАРКIВ шляхами сторiч

 

     Iсторiя мiста нараховує понад 350 рокiв, починаючи з давнiх часiв, вiдколи Харкiв iснував як порубiжне мiсто-фортеця, захищаючи пiвденнi кордони Росiї вiд татар.
    Вигiдне географiчне положення на перехрестi торговельних шляхiв iз Москви та Петербургу до Києва, Криму, на Кавказ, здiйснення торговельних зв'язкiв з країнами Захiдної Європи, Близького Сходу, Балканського пiвострова сприяли перетворенню мiста на великий промислово-торговельний центр, товарообiг якого становив майже половину товарообiгу всiєї України.
    Економiчний розвиток Харкiвського регiону став пiдгрунтям для формування культурного, наукового та просвiтнього центру на Сходi України. У стiнах Харкiвського колегiуму, де викладав видатний український фiлософ та поет Г. С. Сковорода, отримали знання доктор медицини та хiрургiї i. i. Базилевич, талановитий майстер перекладу, поет, бiблiотекар iмператорської публiчної бiблiотеки М. i. Гнєдич - вiдомий перекладом на росiйську мову "iлiади" Гомера, фiзик В. В. Петров, iсторик М. Т. Каченовський, медик Є. Й. Мухiн. Випускниками Харкiвського колегiуму були професор Московського унiверситету, видатний природодослiдник i. О. Двигубський та перший професiйний харкiвський архiтектор П. А. Ярославський, який на посадi губернського архiтектора майже 30 рокiв присвятив планомiрнiй забудовi мiста. Випускники колегiуму стали першими студентами Харкiвського унiверситету, заснованого 17 сiчня 1805 року за iнiцiативою вiдомого науковця та громадського дiяча В. М. Каразiна. Серед його вихованцiв - математик М. В. Остроградський, бiолог i. i. Мечнiков, iсторiк М. i. Костомаров, композитор М. В. Лисенко, письменник та драматург М. П. Старицький, художник Г. i. Семирадський.
   В унiверситетi викладали засновник фiзичної хiмiї М. М. Бекетов, математик В. А. Стеклов, фiлологи О. А. Потебня та i. i. Срезневський, iсторик Д. i. Багалiй та багато iнших.
    Наприкiнцi XIX столiття вiдкриття Курсько-Харкiвсько-Азовської залiзницi (1869 р.), встановлення прямого сполучення мiж промисловими пiвнiччя та пiвднем сприяли бурхливому розвитку промисловостi.
    У мiстi заснованi великi заводи: чавуноливарний Шиманського (1870 р.), сiльськогосподарських машин Мельгозе (1873 р.), машинобудiвний Бельке та Ремiзовой (1878 р.), сiльськогосподарських машин Гельферiх Саде (1882 р.), паровозобудiвний Росiйського паровозобудiвного та механiчного акцiонерного товариства (1895 р.). З 1871 по 1899 рiк кiлькiсть промислових пiдприємств зросла з 79 до 259, а пiдприємств машинобудування та металообробки з 12 до 59.
    Нарощування обсягiв промисловостi й торгiвлi викликали необхiднiсть органiзацiї та концентрацiї кредитних коштiв. У Харковi вiдкриваються рiзноманiтнi фiнансовi установи. Харкiвський Земельний банк, перший за часом заснування серед 10 акцiонерних земельних банкiв Росiї, розпочав роботу з 1871 року. Найкращий мунiципальний банк дореволюцiйної Росiї - Харкiвський мiський громадський купецький банк - був заснований на кошти громади.
    На початку XX столiття мiсто перетворилося на фiнансово-комерцiйний центр, де крiм банкiв, були зосередженi вiддiлення мiжнародних, кредитних i страхових товариств, працював ломбард, контори найбiльших у Росiї синдикатiв "Продамет", "Продвугiлля".
    Швидкий рiст промисловостi й торгiвлi, залiзничне будiвництво, розвиток науки та культури сприяли становленню мiстобудiвного мистецтва в Харковi. Важко переоцiнити внесок архiтекторiв Є. А. Васильєва, А. А. Тона, К. А. Толкунова, М. i. Ловцова, О. М. Бекетова, якi багато зробили для упорядкування та благоустрою, будiвництва Харкова, спорудження унiкальних будiвель, що придали нашому мiсту неповторнiсть та своєрiдну красу.
    У 1917 роцi Харкiв займав територiю близько 10 тис. га, де проживало населення майже 400 тис. чол.
    Радянську владу на Харкiвщинi в груднi 1917 року проголосив перший Всеукраїнський з'їзд Рад. Наше мiсто було столицею України по 1934 рiк.
    На початку 20 рокiв були вiдбудованi майже всi промисловi пiдприємства регiону, зруйнованi в роки революцiї та громадянської вiйни.
    Голодомор 30-х рокiв спустошив села областi, смертнiсть населення виросла в чотири-одинадцять разiв. Тi, хто вижив, шукали роботу у мiстi, що дало новий поштовх розвитковi економiки Харкова.
  У 30 роки вiдроджувалися старi промисловi пiдприємства, споруджувались новi гiганти iндустрiї: тракторний, верстатобудiвний, пiдшипниковий, турбогенераторний та iншi заводи.
    У 1940 роцi в Харковi дiяло 1200 пiдприємств, на яких працювало понад 300 тис. чол. Обсяг промислової продукцiї в 12 разiв перевищив рiвень 1913 року та склав 40 % обсягу продукцiї всiєї машинобудiвельної промисловостi України.
    Швидкими темпами розвивалося будiвництво, був споруджений новий центр мiста з однiєю з найбiльших площ в свiтi - iм. Дзержинського (нинi площа Свободи), з першими в країнi спорудами Держпрому та Будинку проектiв. Харкiв тодi був другим за величиною мiстом України й четвертим в СРСР, найбiльшим транспортним вузлом Сходу Європи, одним з провiдних наукових i культурних центрiв. До вiйни у нашому мiстi було сконцентровано 70 науково-дослiдних, проектних iнститутiв, конструкторських бюро та лабораторiй рiзного профiлю. Інститут "Дiпросталь" був генеральним проектувальником 45 металургiйних заводiв. З цим iнститутом пов'язане створення перших радянських блюмiнгiв "1150", установлених на металургiйних заводах в Макiївцi та Днiпродзержинську. У фiзико-технiчному iнститутi АН РСР вперше в СРСР була здiйснена реакцiя розщеплення атомного ядра, отриманi рiдкi гелiй та водень, збудовано електростатичний генератор.
    У 1925 роцi почав свою роботу Харкiвський оперний театр, 1926 роцi - переїхав з Києва український драматичний театр "Березiль", 1929 роцi - вiдкрито перший на Українi театр музичної комедiї, 1933 - державний росiйський драматичний театр, 1939 - театр ляльок.
    У мiстi працювали вiдомi дiячi свiтової та української науки та культури: Б. i. Вєркiн, Л. Д. Ландау, М. П. Барабашов, М. С. Самокиш, Лесь Курбас, Н. М. Ужвiй, А. М. Бучма та багато iнших.
    За пiсляреволюцiйний перiод до 1939 р. населення Харкова подвоїлося й становило 833 тис. чол.
    Бiльше 400 тисяч харкiв'ян билися на фронтах Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 рокiв, двi третини з них загинули. За неповнi два роки окупацiї мiсто було перетворено фашистськими загарбниками на руїни. Майже повнiстю знищено 500 промислових пiдприємств, зруйновано залiзничний вузол, електростанцiї, телеграфний та телефонний зв'язок, комунальне господарство, 1600 тис. кв. м. житлового фонду, спаленi та розкраденi всi учбовi, культурно-просвiтницькi, медичнi та дитячi установи. Багато прекрасних будiвель центральної частини Харкова так i не вдалося вiдновити.
    Вiдродження мiста почалося пiсля його визволення 23 серпня 1943 року, i вже 1948 року промисловiсть Харкова досягла довоєнного рiвня випуску продукцiї. Водночас будувалися новi пiдприємства.
    До 1956 року Харкiв знов став найбiльшим машинобудiвним центром України. Значнi роботи були проведенi на Харкiвському залiзничному вузлi, який за своїм технiчним оснащенням та вантажообiгом зайняв одне з перший мiсць в СРСР.
    Впровадження промислових методiв, крупноблочного та панельного будiвництва дозволили значно збiльшити обсяги будiвництва житла. У 1950-1960 роках у Харковi будуються великi житловi масиви Павлового Поля, Селекцiйної станцiї та Орджонiкiдзевського району, а в 1970-1980 роках - Салтiвки та Олексiївки, Роганi та Холодної гори.
    Через 32 роки пiсля визволення нашого мiста, 23 серпня 1975 року почав свою роботу Харкiвський метрополiтен - другий за величиною в Українi. Нинi наш метрополiтен складається з 26 станцiй на трьох лiнiях довжиною 33 км. У минулому роцi обсяг послуг метрополiтену становив понад 50 % вiд загального обсягу транспортних послуг, а кiлькiсть перевезених пасажирiв - вiдповiдно третину вiд загального обсягу пасажирських перевезень.
    Мiсто займає площу 305,6 кв. км. та подiлене на 9 адмiнiстративних районiв. Чисельнiсть населення становить 1,5 млн. чол. (на 01.01.2000 р. - 1500,4 тис. чол.), а райони Харкова вiдповiдають за кiлькiстю жителiв невеликим мiстам (вiд 100 до 300 тисяч).
    Сьогоднi Харкiв - це один з найбiльш розвинутих промислових центрiв України, де провiдну роль вiдiграють пiдприємства машинобудування та металообробки, енергетики та вiйськово-промислового комплексу, що визначено його потужним науково-технiчним потенцiалом, широко розгалуженою мережею вищих, середнiх, спецiальних та загальноосвiтнiх учбових закладiв.
    У мiстi розташовано 380 промислових пiдприємств, на яких працюють понад 150 тис. чоловiк. За випуском промислової продукцiї Харкiв займає шосте мiсце серед 25 обласних центрiв за загальним обсягом та третє - за обсягом роздрiбного товарообiгу. У структурi промислового виробництва переважають машинобудування та металообробка (45,7 % обсягу промислової продукцiї мiста), харчова промисловiсть (22,4 %), електроенергетика (8,7 %), паливна (7,5 %) та медична промисловiсть (4,2 %). Загальний обсяг випуску промислової продукцiї за 1999 р. дорiвнював 4 млрд. грн. (за 9 мiсяцiв 2000 р. - 4,8 млрд. грн.). На пiдприємствах мiста зосереджено все iснуюче в Українi виробництво парових турбiн, 60 % тракторiв, 55 % - пiдшипникiв кочення, майже половина верстатiв з числовим програмним управлiнням i великих електромашин та iншi.
    Одним iз прiоритетiв економiки мiста визначено розвиток сiльськогосподарського машинобудування. У мiстi сконцентровано потужний тракторобудiвний комплекс, до якого входять такi пiдприємства, як ВАТ "Харкiвський тракторний завод", ВАТ "Харкiвський завод самохiдних шасi", ВАТ "Серп i молот", ВАТ "Харкiвський завод тракторних двигунiв".
    Широко вiдоме за межами України й енергетичне обладнання з харкiвською маркою: паровi, гiдравлiчнi та газовi турбiни виробництва ВАТ "Турбоатом", важне енергетичне обладнання - ДП "Електроважмаш", чиї тяговi двигуни та контактори встановленi на перший вiтчизняний вантажний магiстральний електровоз ДЕ-1.
   На Харкiвському авiацiйному виробничому пiдприємствi розпочато серiйне виробництво нового пасажирського лiтака АН-140, який вiдмiнно себе зарекомендував на мiжнародних авiасалонах.
    Великий внесок зробили харкiв'яни в ракетобудування та освоєння космосу. Створенi вченими мiста унiкальнi системи керування ракетоносiїв i космiчних апаратiв, декiлька поколiнь ракетних комплексiв стали основою нацiональної космiчної програми.
    За роки незалежностi в Харковi поширилося виробництво товарiв сфери споживання, темпи приросту яких в декiлька разiв перевищують темпи випуску промислової продукцiї.
    Подальший розвиток медичної промисловостi (включаючи фармакологiчну) в Харковi вiдбувався шляхом концентрацiї науково-дослiдного та промислового потенцiалу, який займається дослiдженням, розробкою науково-технiчної документацiї, впровадженням та виробництвом лiкарських препаратiв. До його складу входять: Державний науковий центр лiкарських засобiв (ДНЦЛЗ), Нацiональна фармацевтична академiя України, 10 науково-дослiдних iнститутiв медичного профiлю, 6 пiдприємств та об'єднань ("Здоров'я", "Бiолiк", "ДОслiдний завод ДНЦЛЗ", "Стома", "Здоров'я народу" та iншi). Пiдприємствами галузi виробляються понад 300 найменувань лiкарських препаратiв (в 11 лiкарських формах по 24 фармакотерапевтичних групах), бiльше 20 дiагностичних засобiв, ветеринарнi засоби, клапаннi системи, зубопротезнi матерiали тощо. По концентрацiї пiдприємств та кiлькостi фармакологiчних препаратiв, що виробляються на заводах-виробниках, Харкiвський регiон є другим пiсля Київського, а по ряду груп - першим. Продукцiя Харкiвських заводiв за асортиментом препаратiв становить близько 30 % медикаментiв, що виробляються на Українi, а по деяких видах продукцiї (вакцини, сироватки) - єдине вiтчизняне пiдприємство.
    Провiдне мiсце серед пiдприємств харчової промисловостi займає Харкiвська бiсквiтна фабрика, чия продукцiя виготовлена за новими технологiями вiдзначається високою якiстю, смаком та яскравим рiзнобарвним оформленням упаковки. Значним попитом користується продукцiя Харкiвського жирового комбiнату, де, крiм традицiйних видiв продукцiї, освоєно випуск дезодорованої олiї в розфасовцi, якiснi характеристики якої кращi за iмпортнi аналоги.
    Iнвестицiї в основний капiтал мiста у минулому роцi становили 350,2 млн. грн., у тому числi 57,1 млн. грн. (або 16,3 % вiд загального обсягу) - у житлове будiвництво. За 9 останнiх рокiв житлове будiвництво по мiсту скоротилося бiльше, нiж в три рази. За даними статистики Харкiв знаходиться на 10 мiсцi серед обласних центрiв країни за величиною капiтальних вкладень в економiку мiста. Питома вага iнвестицiй в основний капiтал за рахунок коштiв Державного бюджету по Харкову у 1999 р. становила 0,5 %. Нестача мiсцевих коштiв обумовила скорочення обсягiв та уповiльнення темпiв будiвництва об'єктiв соцiальної сфери. За останнi роки введено в експлуатацiю на Салтiвцi комплекс споруд до середньої школи № 172 (актовий та гiмнастичний зали, 1996 р., плавальний басейн з гiмнастичним залом, 1998 р.), до середньої школи " 10 на Кузнечнiй (хореографiчний та спортивний зали, 1996 р.).
    Завдяки зручному географiчному положенню мiсто впродовж столiть нарощувало економiчну мiць та розвивало транспортну систему комунiкацiй. На сьогоднi в мiстi розташовано три великих залiзничних вокзали, мiжнародний аеропорт та п'ять автобусних станцiй, через якi вiдбувається транспортний зв'язок з населеними пунктами України, ближнього та далекого зарубiжжя.
    Висока концентрацiя наукових та навчальних закладiв у мiстi сприяє подальшому поширенню знань i використанню їх на всiх напрямах дiяльностi людини. Харкiвськi науковi школи фундаментальних дослiджень - провiднi у галузях фiзики твердого тiла, крiобiологiї та крiомедицини, виробництва кристалiв, фiзики низьких температур, генетики й селекцiї та широко вiдомi свiтовi.
    Пiдготовку понад 180 тисяч майбутнiх фахiвцiв у рiзних галузях знань здiйснюють 69 вищих навчальних закладiв усiх рiвнiв акредитацiї, серед яких 7 академiй, 14 унiверситетiв i 14 iнститутiв.
    Харкiв - великий культурний центр України. У мiстi дiють 6 театрiв, фiлармонiя, кiно-концертнi зали, цирк, багато музеїв та бiблiотек (фонди Державної наукової бiблiотеки iм. В. Короленка мiстять понад 6,5 млн. книжок).
    У мiстi створено всi умови для спортивних занять та виховання майбутнiх майстрiв спорту. Працюють 19 стадiонiв, 850 спортивних майданчикiв, 363 спортивних зали, понад 40 тенiсних кортiв, 19 плавальних басейнiв.
    У iсторiю Олiмпiйського руху назавжди увiйшли iмена дворазових олiмпiйських чемпiонiв Рустама Шарипова (спортивна гiмнастика), Людмили Джигалової (легка атлетика), Юрiя Пояркова (волейбол), олiмпiйських чемпiонiв Марiї Гороховської (спортивна гiмнастика), Iгоря Рибака (важка атлетика), Василя Матушевича, Юрiя Венгеровського (волейбол), Олексiя Баркалова (водне поло), Iгоря Целовальника, Володимира Мовчана (велоспорт на треку), Яни Клочкової (плавання).

 

Географiчна довiдка

 

Харків розташований у північно-східній частині України.

Місто розташоване на південних відрогах Середньоруської височини. Позначка висот у середньому 200 метрів над рівнем моря.

Головні водні артерії міста - річки

  • Харків (~14,5 км у межах міста),
  • Лопань (~17 км у межах міста),
  • Уди (~10,5 км у межах міста),
  • Немишля (~9 км у межах міста).
    Вони належать до басейну Дону. Загальна площа водних об'єктів міста (включаючи водні об'єкти промислового призначення) - 528,4 га (5,3 км2).

    Міська межа по периметру становить 133,7 км.

    Харків межує з Дергачівським (Мало-Данилівська селищна, Солоницівська селищна, Черкасько-Лозівська сільська ради) та Харківським (Циркунівська сільська, Кулінічевська селищна, Роганська селищна, Пономаренківська сільська, Безлюдівська селищна, Бабаївська селищна, Височанська селищна, Пісочинська селищна ради) районами Харківської області.

    Довжина Харкoва:
  • з півночі на південь - 24,3 км
  • з заходу на схід - 25,2 км

    Місто поділене на 9 адміністративних районів

    1 Дзержинський район 4418 га 44,2 км2
    2 Київський район 4569 га 45,7 км2
    3 Московський район 2401 га 24 км2
    4 Фрунзенський район 2229 га 22,3 км2
    5 Комінтернівський район 2434 га 24,3 км2
    6 Червонозаводський район 4532 га 45,3 км2
    7 Жовтневий район 3471 га 34,7 км2
    8 Орджонікідзевський район 3339 га 33,4 км2
    9 Ленінський район 3211 га 32,1 км2
    м. Харків 30604 га 306 км2

Новини

Анонс

Опитування

Чи приймаєте ви участь у весняних суботниках?

Архів опитувань
  • Бібліотека імені Євгенія Кушнарьова
  • Kharkov Siren
  • Фестиваль "Світ книги"
  • письмо городскому голове
  • Державні закупівлі. Нормативно-правова база

Важливо!

Телефони термінового виклику

Розсилка

  • Департамент підприємництва та споживчого ринку  Харківської міської ради
  • Образование
  • семья и молодежь
  • Харьківский водопровід (КП "ВТП "Вода")
  • Офіційний сайт КП «Харківський метрополітен»